Агропромисловий комплекс України, огляд ніші та реалії сьогодення

Агропромисловий комплекс України

Агропромисловий комплекс України займає друге місце в структурі всього господарства держави, після індустріального виробництва. Крім того, сільськогосподарська продукція є однією з найбільших складових сучасного українського експорту.

Україна знаходиться в сприятливих кліматичних та природних умовах для розвитку аграрної галузі і на сьогоднішній день входить в перелік найсильніших виробників аграрної продукції, та займає провідні позиції серед сучасних світових експортерів.

АПК України має високі показники інвестиційної привабливості, оцінюється як перспективний, і навіть під час війни викликає зацікавленість іноземних та українських інвесторів.

Галузі, що входять в сектор АПК, станом на 2021 рік забезпечували майже 14% зайнятості населення.

Агропромисловий комплекс України: структура

АПК України включає в себе спеціалізовані підприємства, організації, які виконують випуск та переробку продукції сільського господарства, її транспортування та реалізацію, належне зберігання. Також, окреслюють аграрні компанії, що забезпечують випуск виробничих фондів, ремонт техніки та устаткування, здійснюють дослідницьку роботу та інтегрують її результати в сфери землеробства та тваринництва.

Галузі, які утворюють агропромисловий комплекс України, умовно розділяють на чотири сектора:

• фондоутворюючі — будівництво об’єктів сільського господарства, машинобудування, розробка і виробництво спеціалізованої техніки та машин для оснащення галузей комплексу в сфері переробки, оптової та роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, виробництво спеціалізованих хімікатів, добрив різного типу, виробництво комбікормів;
• сільське господарство — найбільший і головний сегмент, що складається з тваринництва та рослинництва;
• переробні — включають в себе харчову промисловість, частину легкої промисловості, аграрні компанії, що спеціалізуються на зберіганні, та продажу вже готової продукції в сфері;
• інфраструктурні — спеціалізуються на транспортуванні, оснащенні зв’язком, постачанні тепла, енергії та води, також вузькопрофільні навчальні та наукові заклади.

Агропромисловий комплекс здійснює виробництво продовольчих та непродовольчих товарів, що отримуються шляхом проведення переробки сировини сільського господарства. Ті сектори комплексу, які виконують переробку продукції тваринництва або рослинництва, іменують галузевими.

Відокремлюють серед них такі, що виконують переробку продукції рослинництва — зернопродуктовий, плодоконсервний та овочеконсервний, бурякоцукровий, промисловість переробки льону, та ті, що спеціалізуються на переробці продуктів тваринництва — м’ясна, молочна промисловість, переробка продуктів птахівництва.

Територіально відокремлюють пункти, центри, кущі, та вузли АПК. Також розподіляють сектори АПК зонально — розташовані в Поліссі, Степу та Лісостепу України.

Окремо варто розглянути харчову промисловість, що є важливою ланкою АПК. Окреслюють три категорії галузей в харчовій промисловості:

• що здійснюють переробку нетранспортабельних або мало транспортабельних сировин, з високими нормами витрат, і коротких термінах зберігання, та транспортабельні сировини, що мають довгий термін зберігання — спиртові, цукрові, консервні, крохмале-патокові, олійна, жирова та маслоробна промисловості;
• що переробляють транспортабельні сировини, та виробляють продукцію з малою транспортабельністю, чи з обмеженими термінами зберігання, розташовані в зонах реалізації — кондитерське, макаронне виробництво, хлібопекарні, пивоварні, молочне виробництво, безалкогольні напої, слабоалкогольні напої;
• що можуть розташовуватись як поряд з джерелами сировини, так і в зонах реалізації продукції, а також такі, що можуть мати територіально відокремлені стадії технологічних процесів — м’ясна, борошномельна, тютюн та виноробство.

Аграрні компанії: поточне становище

Опитування, проведене міжнародними маркетинговими фахівцями серед представників фермерської галузі показало позитивну оцінку власних перспектив представниками агро бізнесу, незважаючи на всі проблеми сьогодення.

Головною потребою фермерів є створення стабільного середовища та збереження показників бізнесу на необхідному рівні. Серед основних проблем, фахівці окреслюють наступні:

• кадровий дефіцит, відсутність працівників відповідної кваліфікації;
• малоефективна система захисту права власності, наявність рейдерства;
• складнощі в розрахункових процесах при роботі з торговими мережами;
• ризики простою виробництва через різні фактори, такі як вимкнення електроенергії, дефіцит ресурсу;
• непередбачуваність впливу держави на сектор, періодичні зміни в законодавстві, що впливають на діяльність.

Близько 80% фермерів мають потребу в отриманні допомоги в веденні бізнесу. Серед них 78,3% потребують безпосередньо фінансової допомоги, отримання кредитів чи використання різних програм донорства. Існує потреба в отриманні експертних консультацій, в таких сферах як інвестування, розподіл і використання фінансів, організація належного постачання та збуту, пошук нових каналів продажу, пошук вигідного партнерства. Також, окремо необхідно окреслити питання побудови ефективного діалогу з владою на різних рівнях.

Окреслюють цілий перелік рішень, які очікують представники аграрних компаній, зокрема фермери з різних областей держави:

• тимчасове позбавлення потреби сплачувати єдиний податок для четвертої групи;
• ефективне рішення проблем, що виникають внаслідок блокування податкових накладних, повернення презумпції невинуватості щодо платників податків;
• розвиток зрошення, що може бути вирішено шляхом створення організацій водокористувачів;
• відтермінування введення мінімального навантаження податків на один гектар;
• ефективні рішення, що дозволять продовжити безмитний режим з Європейським Союзом, та зберегти квоти на період ще кількох років;
• розробка ефективної системи регулювання взаємодії виробників та мереж, використовуючи європейську модель;
• проведення процедур децентралізації систем енергетики, розвиток джерел та систем альтернативної енергетики.

Галузь сільського господарства: вплив військових дій в Україні

Аграрна сфера зіштовхнулась з серйозними наслідками війни в Україні, та зазнала значних втрат внаслідок повномасштабного вторгнення. За даними Міністерства аграрної політики України, а також дослідження, проведеного Київською школою економіки, повна вартість збитків, що нанесені галузі сільського господарства внаслідок вторгнення рф, станом на 2022 рік складала 6,6 мільярдів доларів США.

Непрямі втрати, що виникли внаслідок зниження обсягів виробництва, блокади портів, а також підвищення витрат виробництва складають 34,25 мільярди доларів США, з яких 11,2 млрд — втрати в секторі рослинництва, через зменшення показників виробництва, 348,7 млн — втрати в сфері тваринництва. Скорочення виробничих процесів озимих культур призвело до збитків в 3 млрд. доларів США, збитки в секторі багаторічних культур склали 322 млн. Окремо варто окреслити втрати через проблеми в логістичних процесах — 18,5 млрд доларів США.

Внаслідок вторгнення росії, нанесені збитки 2653 суб’єктам господарювання, що входять в агропромисловий комплекс України. При цьому, площа багаторічних насаджень зменшилась на 9 тисяч гектарів, а ріллі на 1,9 млн гектарів. Через мінування територій, існує потреба в проведенні обстеження та розмінування площі приблизно 1 млн гектарів. Зросла вартість виробничих процесів, через підвищення цін на пальне, добрива та посівні культури.

Суттєві збитки нанесено сфері рослинництва. Показники виробничих обсягів впали до 35-40% відносно попереднього року, що викликано зменшенням площ посіву, та зниженням показників врожайності. Також, за даними Мінагрополітики, збитки внаслідок викрадення окупаційними військами складають близько 500 тисяч тонн зерна, декілька десятків тисяч тонн олії соняшника, та велику кількість овочів.

Тваринництво також зазнало значних втрат. Профільне міністерство повідомляє про знищення близько 15-20% рогатої худоби, поголів’я в сфері птахівництва та розведення свиней. Значно впало виробництво продукції сфери тваринництва в постраждалих регіонах.

Спостерігається зниження показників експорту внаслідок блокування морських портів з 6-7 мільйонів тонн в місяць, до приблизно 1,5 тонни. Це стало фактором впливу на внутрішні ціни для реалізації продукції агро бізнесу до рівня нижче собівартості в весняний період. Не дивлячись на покращення стану після реалізації зернової угоди, існують ускладнення з логістикою та постійна загроза припинення роботи «зернового коридору».

Не менше вплинуло на галузі АПК руйнування інфраструктури. Через військові дії постраждали або були повністю знищені об’єкти сільськогосподарського призначення, склади, важливі енергетичні вузли, виробничі цехи переробної промисловості, транспорт та ключові транспортні сполучення. Фіксуються втрати спеціалізованої техніки, внаслідок пошкодження або викрадення.

Агропромисловий комплекс України: основні ризики сектору економіки під час військових дій

Фахівці та профільні підприємці окреслюють значний перелік ризиків та труднощів сектору в умовах військових дій на території держави. Розглянемо їх детально.

На першому місці знаходиться загроза втрати виробничого потенціалу та необхідного для функціонування підприємств ресурсу. Велика частка земель знаходиться під окупацією, постійно потрапляють під обстріли або потребують обстеження та розмінування, що унеможливлює їх використання. Спостерігається падіння обсягів внесення необхідних добрив і спеціалізованих засобів для захисту рослин, що негативно впливає на показники врожайності та порушує якість землі.

На місцевостях, що постраждали від бойових дій зазнали руйнацій різні угіддя сфери сільського господарства. Станом на сьогодні вони потребують значних інвестицій та реконструкції для повернення можливості їх використання. Воєнні дії також призвели до забруднення землі, призначеної для продукції харчового сегменту. Станом на зараз, приблизно третина земельного фонду України знаходиться в зоні ризику.

Проблемним сектором є також забезпечення підприємств необхідною технікою, спостерігається зниження продажів спеціалізованих машин, що викликано різними факторами, в тому числі знищенням техніки та її викрадання.

Не менш суттєвий вплив на галузь має припинення діяльності частки виробників, або масштабна зміна їх діяльності, що обумовлено значними фінансовими та економічними збитками. Через бойові дії частина кваліфікованих фахівців та власників бізнесу припинили свою діяльність, або взагалі були вимушені мігрувати. За даними ООН, їх кількість складає близько 150 тисяч осіб. Станом на сьогодні невідомо, чи є можливість відновлення їх діяльності, як наслідок — можливий їх повний вихід зі сфери, або зміни профілю. Виробники сезонної продукції, які формували доходи та зайнятість населення сіл, також зазнали значних втрат.

Важливими проблемами залишається знищення частки необхідних для обробки та зберігання сировини об’єктів інфраструктури, наявність перешкод при роботі з зовнішніми ринками.

В той самий час, агропромисловий комплекс України впорався зі складними умовами, і продемонстрував позитивні тенденції розвитку та стійкі економічні показники.

Згідно даних Міністерства АПК, за 2022 рік зібрано більше ніж 67 мільйонів тонн врожаю. Україна продовжує забезпечувати продовольчу безпеку світу.

Після підписання зернової угоди тільки за серпень 2022 року було відправлено 68 суден, які виконали доставку 1,72 мільйони тонн продукції АПК України в 18 країн. Весь обсяг поставок з використанням різних логістичних шляхів склав приблизно 5 мільйонів тонн продукції за серпень.

Протягом 11 місяців 2022 року виконано експорт 50,9 мільйонів тонн продуктів агропромислового комплексу України, та продуктів харчової сфери. Загальна сума поставок склала 21,1 мільярд доларів США.

Ефективність в сприянні агросектору продемонструвала державна програма «Доступні кредити 5-7-9», що надає представникам МСП спрощений доступ до кредитування в банках. Представники агробізнесу можуть отримати кредити в розмірі до 90 мільйонів гривень. Кошти надаються під ставку 5-9% річних, в залежності від категорії кредитного продукту, та особливостей компанії.

За даними Міністерства аграрної політики станом на початок 2023 року, аграрії України вже отримали більше 34,5 млрд. грн на розвиток власного господарства, з яких приблизно 20 млрд. грн отримано за програмою доступних кредитів, що надало змогу отримати необхідне фінансування 5300 підприємцям.

Агро бізнес України: ключові завдання для держави

Враховуючи реалії сьогодення, існує ряд ключових питань, рішення яких знизить ризики для сектору АПК, та підвищить економічні показники виробництва та профільних підприємств.

Сприяння аграріям з боку держави — допомога в отриманні матеріалів та добрив, що забезпечить безперешкодне виконання всіх запланованих польових робіт.

Запровадження грантових та донорських програм за сприяння міжнародних партнерів для відновлення тваринництва — відбудови спеціалізованих комплексів, закупку молодняку, необхідних ліків та кормів, будівництво нових ферм.

Збільшення термінів дії зернової ініціативи, контроль за її виконанням, розширення її дії на портовий вузол міста Миколаїв. Також, важливим залишається питання імпорту мінеральних добрив.

Імплементація нормативних актів ЄС в українське законодавство, з урахуванням поточного стану та ухваленням законодавчих актів з відтермінуванням, в тих випадках коли їх впровадження ускладнено для власників бізнесу в період військових дій.