Банки як партнери в інфраструктурних проєктах: фінансування великих будівельних проєктів

Банки як партнери в інфраструктурних проєктах можуть стати важливим елементом під час відбудови нашої держави, значно прискоривши необхідні процедури та забезпечивши стрімке зростання економічних показників в періоди відновлення України.

Сучасний світовий досвід яскраво демонструє, що будівництво та реконструкція об'єктів соціальної інфраструктури досить часто та вельми ефективно проводиться шляхом залучення державно приватного капіталу. При цьому, інфраструктура є одним з надважливих елементів, що забезпечують економічне зростання. Проблеми в розвитку інфраструктури значно перешкоджають можливостям для використання значного транзитного потенціалу нашої держави, який ще в довоєнні часи, за оцінками профільних фахівців реалізувався лише на 40%.

Реалізація масштабних інфраструктурних проєктів дозволяє відновити та покращити металургійний сектор, будівництво, та навіть в короткострокових перспективах утворює значну кількість робочих місць. З огляду на ці фактори, потрібно зазначити, що подальший розвиток інституту державно-приватного партнерства є однією з пріоритетних задач для нашої держави.

В той самий час, велика кількість економічних суб’єктів мають бажання та відповідні здібності для реалізації таких масштабних проєктів. Проте, вони не мають в наявності достатнього обсягу фінансових ресурсів. Тому однією з можливих схем реалізації є використання різноманітних шляхів кредитування, що окреслює важливість банківських організацій в сучасних механізмах реалізації концепцій партнерства на рівні державного та приватного секторів.

В умовах браку коштів у бюджетах на різних рівнях, та недостатніх ресурсів підприємств приватного сектору, питання залучення фінансування за допомогою банківських систем є дуже важливим та актуальним.

Варто зазначити, що фінансування від міжнародних фінансових організацій, також здебільшого надходить в Україну з використанням банківського сектору. Сьогодні перелік партнерських фінансових установ українських банків вельми широкий та включає в себе Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Європейський інвестиційний банк, Північну фінансову корпорацію, та інші.

Банківські організації, адаптувавшись до викликів війни в Україні, також створюють спеціалізовані програми підтримки для компаній, що реалізують великі будівельні проєкти, дозволяючи представникам отримати додаткові знання, що дають можливість впоратись з викликами сьогодення та утримати свої позиції на ринку.

Війна завдала суттєвої шкоди різним економічним галузям держави, вплинувши як на діяльність банківських організацій, будівельний ринок та будівництво в цілому, а також на стан української інфраструктури. Сучасні банки зіштовхнулись з великою кількістю викликів, але продемонстрували стійкість та здатність до адаптації, в той час як будівельний сегмент також міг втримати свої позиції попри значне зростання цін на ресурси, зниження попиту та руйнування логістичних шляхів.

Міста, що пошкоджені внаслідок військових дій та громади в першу чергу потребуватимуть значних інвестицій та фінансування інфраструктури комунального типу, серед якої лікарні — більше 140 зруйновано, пошкоджено понад 1000, освітні заклади — пошкоджено або повністю зруйновано понад 3000, та об’єкти житлового фонду, з яких більше 160 тисяч зазнали часткового або повного руйнування.

Варто зазначити, що при реалізації значних інфраструктурних проєктів, банківські організації здатні надавати не тільки послуги з трансферу коштів та кредитування, але й допомогти в питаннях експертизи, що може суттєво прискорити терміни реалізації проєктів та підвищити ефективність програм фінансування. Ще одним важливим елементом є допомога банківських організацій при створені тимчасового або постійного житла для внутрішньо переміщених осіб.

Банки як партнери в інфраструктурних проєктах: джерела фінансування проєктів, функції банків в державно-приватному партнерстві

Джерелами для кредитування великих інфраструктурних проєктів можуть бути:

кошти від міжнародних інститутів фінансово-кредитного типу;
агентств, що спеціалізуються на експортних кредитах;
фінансові ресурси комерційних і державних банківських установ.

При розвиненій ринковій економіці саме банківські організації комерційного типу мають роль організаторів та ініціаторів в великих інвестиційних проєктах та програмах. Саме вони здатні відігравати вирішальну роль при мобілізації фінансових ресурсів для подальших інвестицій, та виступати в якості фінансових гарантів різноманітних заходів інвестування, які впроваджуються.

При проведенні реалізації проєктів в сфері державно-приватного партнерства, сучасні банківські організації можуть виконувати цілу низку різноманітних функцій:

безпосередньо надання кредитування різних типів;
організація емісії;
розміщення боргових зобов’язань;
організаційні процеси при утворенні кредитних угод;
надання широкого спектру консультаційних послуг;
проведення оцінки проєктів на різних стадіях.

Окрім того, банківські установи можуть об’єднуватись, утворюючи синдикати або консорціуми, чи укладати незалежні угоди з кредитування з безпосереднім позичальником, при цьому, фінансуючи свою частку того чи іншого проєкту.

Більшість провідних банківських організацій в економічно розвинених країнах одночасно можуть виступати в якості організатора проведення фінансування за однією категорією проєктів, в той самий час будучи учасниками об’єднань при реалізації інших. При реалізації масштабних проєктів може бути кількість кредиторів та інвесторів може бути досить значною.

В таких ситуаціях відсоткові ставки за наданими банківськими кредитами та позиками можуть мати фіксований характер, або бути гнучкими, базуючись на стандартних ставках. В більшості випадків, для проведення фінансування проєктів інфраструктури застосовують метод диференціації ставки відсотків в залежності від стадії, на якій знаходяться проєкти: протягом періоду будівельних робіт використовується підвищена ставка, а вже після процедури введення в експлуатацію — низька.

Ще однією особливістю, що характерна під час державно-приватного партнерства є так званий пільговий період, що означає звільнення виконавців від платежів до моменту отримання прибутків. В більшості випадків, такий період розповсюджується на основну частину боргових зобов’язань, але може поширюватись і на відсотки. У випадках, коли суб’єкт економіки не створює новий об’єкт, проте отримує вже наявні активи від держави, які до безпосереднього укладання договору мали здатність до принесення доходів, період пільг може бути виключено.

Ціна банківських капіталів, окрім встановлених відсотків включає в себе комісійні платежі за проведення організації фінансування, процеси управління банківським консорціумом, вартість агентських послуг за різні розрахунково-касові операції, та за гарантії розміщення боргових зобов’язань.

проєкти в рамках державно-приватного партнерства відрізняються високим рівнем наявних ризиків, тому кредитні продукти характеризуються обмеженнями за розмірами суми, або ж високою відсотковою ставкою.

Окрім того, відсутність ринків венчурного капіталу в державах, що розвиваються, виключає можливість виконавцям проєкту користуватись прийнятною ставкою, під яку є пропозиція ризикового капіталу. Для того, щоб провести залучення коштів з декількох інститутів фінансового типу, виконавець має переконати кредиторів в можливості отримання прибутку від проєкту, та відповідно переконати у можливості вчасного погашення отриманого кредиту та відсотків. В таких випадках, можуть залучати уряд або міжнародні організації в якості гарантів за кредитом.

Для підтвердження показників рентабельності проєкту, банківська організація може попередньо розрахувати ряд показників, найбільш відомим серед яких є коефіцієнт обслуговування боргових зобов’язань та покриття.

Світові практики партнерства в державно-приватній сфері демонструє, що банківські організації можуть використовувати дві різні схеми фінансування проєктів — послідовне та паралельне фінансування.

При використанні схеми паралельного фінансування для реалізації масштабних проєктів кредити надають кілька установ, що дає можливість банківським організаціям знизити ризики кредитування, при цьому не перевищивши допустимі суми кредитів. Достатньо часто в таких групах існує установа-ініціатор, зазвичай крупний банк комерційного типу, або фінансовий інститут міжнародного типу.

В схемах послідовного фінансування також є масштабний банк-ініціатор, але в цьому випадку він не є кредитором, а виклично ініціатором угоди. Після видачі кредиту, ця банківська установа надає свої вимоги іншим учасникам кредитної угоди, таким чином позбавляючись дебіторської заборгованості на власному балансі. Крім того, така організація отримує комісійні за попередню оцінку проєкту для інвестування, розробку договору про кредитування, та безпосередньо видачу позики.

Основні проблеми при інвестуванні в масштабні інфраструктурні проєкти

Інвестиційне кредитування розглядають як одну з найризикованіших операцій банківських установ, але в той самий час, участь держави в таких процесах суттєво знижує можливі ризики та робить такі угоди більш привабливими для сучасних банків. Беручи на себе частку можливих ризиків, держава здатна здешевлювати кредитні ресурси, оскільки ставка за відсотками є сумою базової та премії за ризики. Саме тому і безпосередньому позичальнику стає більш вигідно користуватись банківськими послугами.

Проте, в умовах сьогодення, не зважаючи на доцільність прийняття участі банківськими організаціями в процесах державно-приватного партнерства, існують значні перешкоди для реалізації такої співпраці. Фахівці окреслюють наступні проблеми:

обмежені фінансові можливості учасників банківської системи;
зависокий рівень встановлених процентних ставок банківських установ;
дефіцит досвіду ефективного фінансування різноманітних проєктів та використання відповідних технологій та рішень;
недостатньо розвинута система страхування різних ризиків кредитування;
відсутність єдиної політики держави в секторі державно-приватного партнерства.

Для активізації залучення організацій банківської сфери до проєктів в рамках державно-приватного партнерства потрібно вжити ряд заходів:

зниження ставок за інвестиційними кредитами, створення умов для їх доступності, використання пільгових схем кредитування зі звільненням виконавців від сплати відсотків на начальних етапах проєктів;
розробка та подальше запровадження механізмів компенсацій можливих втрат банку від падіння ціни на ресурси кредитування;
проведення комплексного врегулювання нормативних актів, що регулюють сферу державно-приватного партнерства;
проведення політики стимулювання строкових депозитів населення.

Розвиток інституту державно-приватного партнерства може дати значний поштовх для розвитку економіки країни та соціальної сфери. В умовах існуючого браку коштів в бюджетах та дефіциту власних коштів сучасних підприємств, залучення банків в інфраструктурні проєкти залишається важливим питанням.

Крім того, розвиток такого партнерства буде однією з необхідних умов для швидкого та якісного відновлення держави в післявоєнний період. Фахівці прогнозують значне зростання будівельного ринку, та масштабні інвестиції в відновлення або створення нових інфраструктурних об’єктів. Саме тому, співпраця з банківськими установами комерційного типу, розвиток таких відносин, внесення змін у відповідні регуляторні акти є одним з пріоритетних завдань для держави.

Розпочніть зараз або отримайте демо версію