Електроенергетика України: ключ до економічного зростання

Електроенергетика України є базовим сектором державної економіки та фактично однією з найстарших. Генерацію електричного ресурсу побудовано на атомній енергетиці, процесах спалення мазута та вугілля, біологічного палива та природного газу. Крім того, в Україні вже зараз використовують відновлювальні джерела, такі як сонячна енергія, вітряки та водні станції. Сектор є пріоритетним для держави, та формує значну частку національної економіки.

В українській енергетичній галузі працює приблизно 450 тисяч осіб, що становить 3% від населення, при цьому знаходиться на першому місці серед платників податків в державний бюджет, забезпечуючи формування майже чверті від усього бюджету країни. Енергетичний сектор формує 8% ВВП, а за рівнем споживання Україна знаходиться на 28 місці в світі. Крім того, енергетичні компанії України працюють і на експорт.

Не дивлячись на складні умови сьогодення, численні ворожі обстріли, електроенергетика України змогла впоратись з усіма викликами, втримати свої позиції, та трансформувати необхідним чином технологічні та бізнес-процеси. Згідно статистичних даних, компанії енергетичного сектору мали найбільший прибуток в 2022 році серед інших галузей.

Зберігся і значний потенціал для подальшого розвитку галузі, привабливість для національних та міжнародних інвесторів. Значні перспективи має розвиток «зеленої» енергетики, яка станом на сьогодні є одним з пріоритетних напрямів в ЄС.

Держава володіє потужною базою в енергетичній сфері, яка була створена ще в радянський період. При цьому, головними споживачами були представники промислового сектору. З часів незалежності, українська енергетика зазнала суттєвих трансформацій — модернізовано технологічні процеси, обладнання, покращено бізнес-процеси на підприємствах, проведено багато реформ зі змінами законодавства та інших нормативних актів.

16 березня 2023 року, реалізовано об’єднання з енергетичною системою ЄС ENTSO-E. Фактично, військові дії прискорили процедуру енергетичної інтеграції, розпочату ще в 2005 році. Проведення реструктуризації електроенергетичного сектора стало однією з найскладніших та наймасштабніших реформ в Україні.

Україна водить в Європейське Енергетичне співтовариство, та ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС, яка включає зобов’язання з підвищення енергоефективності, скорочення викидів парникових газів та інших речовин, а також розвиток енергетики відновлюваного типу. Тому перспективою розвитку галузі є перехід до відновлюваних ресурсів, та забезпечення раціональності використання енергії.

Електроенергетика в Україні: структура та особливості

Система електроенергетики представляє собою розгалужену структуру, яка не має конкретного центру. Підприємства з генерування віддають ресурс в загальну мережу, через яку вона дістається до кінцевого споживача. При цьому, локальні мережі поєднані між собою через спеціалізовані підстанції.

З точки зору керування та власності, українська енергосистема складається з магістральних ліній електропередачі та потужностей з генерації. При цьому, лінії знаходяться у власності держави та не підлягають приватизації. Потужності з генерації — здебільшого також знаходяться в державній власності, в тому числі ГЕС та АЕС, частка ТЕС та ТЕЦ. Тим не менш, в приватній власності є велика кількість ТЕС та ТЕЦ, джерел відновлюваної енергії — вітрових та сонячних електростанцій, а також існують декілька ТЕЦ, що знаходяться в комунальній формі власності.

Основним органом управління в секторі електроенергетики є Національна енергетична компанія «Укренерго», яка має статус приватного акціонерного товариства, при цьому весь пакет акцій є державною власністю. Компанія знаходиться в сфері управління Міністерства енергетики України, та забезпечує транспортування енергії до розподільчих компаній.  

Централізоване забезпечення внутрішніх споживачів — функція Об’єднаної електроенергетичної системи, яка також забезпечує постачання на міжнародному рівні — імпорт та експорт електричної енергії. Станом на сьогодні система складається з чотирьох теруправлінь: Північного, Західного, Східного та Південного.

На ринку енергетики присутня велика кількість виробників, серед яких варто окреслити найбільших постачальників:

• ДТЕК та Центренерго — теплові електростанції;
• Укргідроенерго — гідравлічні станції;
• Енергоатом — атомні станції.

Розподіл електричного ресурсу до кінцевих споживачів виконується 32 операторами систем.

Окрім того, останніми роками в Україні стрімко розвивається альтернативна енергетика. До цієї сфери відносять наступні підгалузі:

• вітрова енергетика;
• геліоенергетика (сонячні станції);
• геотермальна енергетика;
• гідроенергетику з альтернативними джерелами;
• космічна енергетика, як перспектива розвитку.

Найбільш популярними в Україні є сонячні та вітрові станції. Розвиток сонячної енергетики розпочався ще в 2008 році, при цьому технічне оснащення з кожним роком підвищує свою ефективність та показники енергії, що виробляється. Вітрові станції розміщують в локаціях з постійними вітрами — узбережжя, гірнича місцевість. Крім того, ринок постійно поповнюється інноваційними станціями, що працюють на екологічній сировині.

Електроенергетика України: вплив війни

Галузь зазнала значних збитків під час широкомасштабного вторгнення. Масовані обстріли по об’єктам енергетики нанесли шкоду та руйнування більше ніж 60% інфраструктури держави в галузі електроенергетики. Постраждали теплові та гідроелектростанції, магістральні та розподільчі мережі, теплоелектроцентралі, підстанції з різними типами напруги та інші об’єкти інфраструктури. В надскладних умовах працюють атомні станції. На окупованій ЗАЕС спостерігається порушення всіх базових компонентів для безпечної експлуатації. Фактично, держава втратила велику кількість потужностей для генерації. У 2022 році, держава змогла заробити 5 мільярдів гривень завдяки експорту електроенергії, проте через російські обстріли, експортування було тимчасово припинено.

Тим не менш, завдяки професійним діям фахівців енергетичної галузі вдалося запобігти повного блекауту, зберегти та відновити постачання енергії по всім регіонам, та розпочати проведення робіт з відновлення та ремонту. Міжнародними партнерами налагоджено постачання необхідних матеріалів та обладнання, Україна отримує спеціалізовану фінансову допомогу.

За звітом Міненерго, станом на серпень 2023 року, проведено ремонт п’яти атомних блоків, при цьому ще чотири зараз ремонтуються. Крім того, проводиться ремонт 24 енергоблоків ТЕС, що складає 62% від загальної кількості. ТЕЦ полагоджено на 70%, інша частина ще перебуває в ремонті. Щодо гідроелектростанцій — відремонтовано, або перебувають в стані ремонту 32 агрегати, що становить 68% від загальної потужності.

Згідно даних уряду, кампанія з ремонту йде за планом. Компанією «Укренерго» проведено майже 80% від планових робіт по ремонту мереж,  підстанції було відновлено до довоєнного стану. Крім того, уряд розробляє багаторівневий захист для об’єктів енергетики.

Зазнала шкоди і зелена енергетика, частка якої в довоєнний час складала 13%. Станом на осінь 2022 року, з експлуатації було виведено більшість вітрових станцій та приблизно 50% сонячних. Після початку війни, велика кількість об’єктів відновлюваних джерел енергетики опинились в окупованих регіонах, або місцях проведення бойових дій. Зафіксовано безліч пошкоджень підстанцій та мереж внаслідок обстрілів, розкрадання обладнання ворожими військами. На окупованих територіях відсутній доступ до об’єктів, що призвело до припинення їх роботи.

Електроенергетика: вплив європейських реформ

Реформи, проведені за 2014-2022 роки суттєво вплинули на стійкість галузі.

Диверсифікація енергетичного постачання стала однією з основ стійкості національної енергетики, забезпечивши імпорт необхідних обсягів ресурсів для промислових потреб та населення, включно з електричною енергією, що дозволило забезпечити роботу енергосистеми під час масованих атак.

Анбандлінг та підвищення прозорості в фінансових та господарських сферах діяльності енергетичних компаній дозволили проводити велику кількість ремонтних робіт на магістральних мережах, заміну технічного обладнання, та виконати комплексну розбудову енергетичної системи.

Введення ринкових механізмів ціноутворення стало стимулом для виходу на ринок нових підприємств, а також використання енергоефективних технологій бізнесом та іншими споживачами.

Сьогодні ведеться активна співпраця з міжнародними партнерами задля створення умов стійкості енергосистеми. Наші фахівці переймають досвід у процесах модернізації, децентралізації, декарбонізації, взаємодії на рівні ринку, створенні умов для довгострокових переваг українських компаній. Енергетична безпека є пріоритетним напрямом для держави.

На державному рівні впроваджуються директиви ЄС, які стосуються ринку енергетики, розвитку екологічних енергоресурсів, створення енергоефективності та сталого розвитку економіки.

Електроенергетика України: основні завдання та перспективи

Одним з найважливіших завдань для галузі є створення інвестиційної привабливості, незважаючи на військові ризики. Для цього необхідно створити та впровадити механізми страхування воєнних ризиків, та погодити їх з партнерами на міжнародному рівні. Крім того, існує потреба в забезпеченні належного захисту вкладень на законодавчому та судовому рівнях.

Розмінування територій для майбутніх проектів — також важливий фактор для багатьох інвесторів. Особливо актуально щодо тимчасово окупованих територій та в місцях бойових дій. Місцевим органам влади необхідно створити «єдине вікно» для подачі документів. Крім того, оператори мереж можуть завчасно готувати точки приєднання.

Важливим і дуже складним завданням для держави є необхідність в воєнний час створити основи для подальшої поетапної перебудови енергетичної системи в відповідності до Європейського зеленого курсу.

Велика кількість руйнувань ТЕС стимулює впровадження нових методів генерації, з використанням низьковуглецевих технологій, що є перевагою для інвесторів з країн-партнерів.

Оператори мереж мають продовжити процеси розбудови інфраструктури та створювати умови для мінімізації її вразливості, зберігання необхідної кількості потужностей для покриття промислових потреб, приватних споживачів. Крім того, мають розроблятись методики утримання балансу попиту та пропозиції при різних, навіть критичних сценаріях.

Ще одним важливим кроком є подолання державної монополії на надання послуг в енергетичній сфері, зниження адміністративного та регуляторного впливу.

Важливим завданням залишається розвиток зеленої енергетики. Зокрема, Енергетична стратегія України включає в себе можливість досягнути 25% частки відновлюваних джерел, від всього обсягу ринку. Економічна стратегія також визначає розвиток ВДЕ, декарбонізацію та підвищення енергоефективності, відповідно до Європейського Зеленого Курсу як один з пріоритетних напрямів. Крім того, Економічна стратегія вказує на потребу в нарощенні потужностей накопичення «energy storage», та створення умов для локалізованої генерації з використанням ВДЕ.

Презентована Урядом «Зеленого енергетичного переходу України» ставить навіть більш амбітні цілі — досягнути до 70% частки ВДЕ в загальному обсягу виробництва електроенергії. При цьому, не менше 15% має вироблятися локально, з використанням дахових станцій сонячної енергії в бізнесі та домогосподарствах.

Розвиток ВДЕ включено як пріоритетний напрям і до Плану відновлення України. Запланований обсяг інвестицій в державну програму «Енергетична незалежність та зелений курс» складає приблизно 130 мільярдів доларів.