Медичні заклади

Медичні заклади є важливою складовою системи охорони здоров’я України. Попри важкі зовнішні умови, сектор продовжує свій розвиток, демонструє стійкість та адаптується до складних реалій сьогодення.

Варто зазначити, що на початку повномасштабного вторгнення попит на послуги медицини впав приблизно на 70%. Тим не менш, зараз спостерігається позитивна динаміка, економічні показники поступово вирівнюються, оскільки населення намагається повернутись до звичайного життя, та турбуватись про своє здоров’я.

Військові дії, на думку експертів, могли повністю знищити українську систему медицини, але стали стимулом для пошуку нових та більш ефективних рішень. Таким чином, медичний сектор зберіг свої позиції та створив ще більший потенціал для подальшого розвитку та розширення, як державної медицини, так і приватної сфери медичних послуг.

Продовжуються і реформи, що було розпочато державою ще в 2017 році. Окрім ухвалення законодавчих актів щодо створення принципово нової системи охорони здоров’я, що орієнтована на пацієнтів та прийняття нових принципів щодо фінансування, було впроваджено низку змін, що в цілому позитивно вплинули на систему.

Фактично, пацієнти отримали право самостійно обирати сімейного лікаря, та підписувати з ним декларацію, в незалежності від місця реєстрації. Зарплатня медичних фахівців напряму залежить від підписаних декларацій, що стимулює лікарів створювати найкращі умови обслуговування та підвищувати якість послуг.

Завдяки державній програмі «доступні ліки», пацієнти можуть отримувати відшкодування витрат на медикаменти при деяких серцево-судинних хворобах, бронхіальній астмі та цукровому діабеті другого виду. Ще в 2021 році, процедури децентралізації та програма Президента України «Велике будівництво» дозволили отримати додаткові кошти для проведення реконструкції та будівництва 132 відділень швидкої допомоги, 33 лікарень, а також 237 амбулаторій в сільській місцевості.

Тим не менш, навіть після реформування галузі, витрати пацієнтів на лікування продовжують зростати, і станом на 2019 рік становили 51%, що в порівнянні з країнами Східної Європи вважається найвищою часткою. Окрім цього, існує багато різних складнощів для розвитку системи, та зокрема приватної медицини. Розглянемо питання більш детально.

Медичні заклади України: приватний сектор

Приватний сектор медицини демонстрував сталий розвиток бізнесу, та розширення ринкової ніші. Згідно останніх досліджень, українці все частіше надають перевагу приватним установам, завдяки співвідношенню ціни та якості послуг, що створює конкуренцію сучасним державним установам.

За даними МОЗ України, станом на 2021 рік, ринкова ніша приватних медичних установ складала 50% від всіх медичних послуг на території держави. Підприємства, що працюють в сегменті, надають послуги в найбільш затребуваних сферах:

• терапія амбулаторного типу;
• хірургічні операції, та суміжні процедури;
• педіатрія;
• дослідження та лікування онкологічних захворювань;
• кардіологія;
• інші.

Найбільш популярними форматами для створення нових компаній в приватному медичному секторі є:

• установи, що надають консультаційні та терапевтичні послуги;
• медичні центри, центри діагностики з наявними хірургічними відділеннями;
• масштабні клініки, що мають власні відділення невідкладної допомоги та операційні;
• спеціалізовані клініки, що використовують інноваційні та малоінвазивні методики;
• стоматологічні кабінети, та центри стоматологічного профілю.

Основною перевагою приватних підприємств є наявність доступу до інвестиційних ресурсів, що дозволяє залучати спеціалістів високої кваліфікації, з унікальним досвідом роботи, та високою оцінкою з боку пацієнтів. Крім того, наявність фінансових ресурсів дозволяє закуповувати надсучасне обладнання, що дає можливість надавати більш якісні послуги, проводити унікальні операції та процедури з використанням малоінвазивних методів.

Наявність інвестицій дає можливість приватному сектору створювати конкуренцію не тільки державним установам, але й стимулювати зростання ринкової ніші, конкуруючи з іншими приватними закладами медичного профілю.

Профільні фахівці окреслюють декілька основних факторів, що створюють конкурентоспроможність:

• можливість швидко проводити діагностику та обстеження, надавати детальні та інформативні результати;
• високий рівень точності діагностики;
• можливість призначати ефективні методики лікування, з використанням новітніх та інноваційних технологій;
• можливість імплементувати інформаційні технології для покращення медичних процедур та бізнес-процесів.

На думку експертів, розвиток приватної медицини може створити вагомий внесок в реформування системи охорони здоров’я. Одним з важливих факторів залишається державно-приватне партнерство в медичні сфері, що характеризується створенням механізмів для залучення коштів від інвесторів для розвитку комунальних та державних закладів, а також наданням державної допомоги, спрямованої на медичні установи в приватному секторі.

Станом на сьогодні, в Україні відсутні програми державної підтримки для приватної медицини, що негативно впливає на розвиток ринкової ніші. Проте, такі програми вже розробляються урядом.

Велика кількість громадян готові витрачати кошти на власне здоров’я та сучасну діагностику, навіть враховуючи загальне зниження доходів та платоспроможності.

Тим не менш, державні структури і досі залишаються в пріоритеті для більшості українців та в деяких випадках — єдиним шляхом отримання медичних послуг.

Медичні заклади України: вплив війни

З початку повномасштабного вторгнення, медична сфера в Україні зіштовхнулась з великою кількістю викликів. Найбільшою проблемою стали значні збитки, спричинені бойовими діями та обстрілами. Станом на лютий 2023 року, відомо про знищення приблизно 200 закладів, в той час 1218 установ отримали суттєві пошкодження. Близько 540 лікарень зазнали часткових руйнувань, повністю зруйновано 173 лікарні, крім того шкоди зазнали 593 аптеки. Внаслідок воєнних дій загиблі 98 осіб, та 134 отримали поранення.  

За даними Мінекономіки України, а також KSE Institute на кінець 2022 року, сума прямих збитків внаслідок впливу війни на об’єкти охорони здоров’я склала $1,7 млрд. За попередніми підрахунками МОЗ, для проведення відбудови потрібно від 14,6 до 20 мільярдів євро.

Не менш суттєвим фактором впливу стала міграція пацієнтів. Люди, що стали внутрішніми переселенцями, почали отримувати медичні послуги в інших регіонах, а деяка частина відмовилась від лікування, або відклала необхідні процедури на потім, що вплинуло на діяльність медичних закладів. Однак, в той самий час, на тлі падіння попиту на послуги було створено безліч різних спеціалізованих платформ, сервісів та чат-ботів, за допомогою яких фахівці надавали консультації на безоплатній основі. Станом на зараз, ситуація стабілізується, попит на послуги повертається до стандартних позначок, а кількість ВПО зменшується.

На діяльність медичних установ вплинули і кадрові проблеми. Міграція спостерігається стосовно пацієнтів, а й важливих фахівців медичного сектору. На початку вторгнення більшість ВПО почали працювати в західних та частково центральних регіонах, що призвело до перенасичення кадрами, в той самий час, коли східні та південні області мали брак фахівців. Але, станом на зараз МОЗ не фіксує значного відтоку медиків. Також, існує можливість залучення іноземних спеціалістів, що готові працювати на умовах волонтерства.

На діяльність системи охорони здоров’я також вплинули пошкодження стандартної логістики, та проблеми з доступністю необхідних препаратів. Значні пошкодження інфраструктури держави, призвели до значної нестачі засобів лікування, та необхідного обладнання. Деякі різновиди ліків було важко отримати через підвищення вартості, або їх відсутність. Питання було вирішено завдяки міжнародним партнерам — Україна отримала більше 8500 тонн спеціалізованої гуманітарної допомоги, вартістю понад 12 мільярдів гривень, що включає в себе необхідні лікарські засоби, обладнання та інші спеціальні матеріали.

Відсутність повноцінних бомбосховищ також стала серйозним викликом для медичної системи. Фахівці були вимушені працювати в критичних умовах, проводячи операції в підвалах. Відсутність необхідних систем: водопостачання, вентиляції робить такі сховища небезпечними навіть для здорових людей. Станом на зараз, в багатьох містах вже створені необхідні приміщення, але все ще потребують комплексного доопрацювання.

Медичні заклади: трансформація системи охорони здоров’я в сучасних умовах

Сьогодні, українські лікарі продовжують виконувати навіть найскладніші операції, проводяться трансплантації за планом, також працює служба крові в активному режимі. Окреслюють декілька позитивних змін в медичному секторі, що зумовлено впливом сьогоднішніх реалій.

З початку війни, створено велику кількість унікальних сервісів, що дозволяють отримати медичну допомогу в режимі онлайн, декілька працюють на волонтерських засадах. Такі сервіси допомагають людям, що знаходяться в зонах бойових дій, або на тимчасово окупованих територіях, а також пацієнтам, що перебувають за кордоном.

На практиці також змістився фокус на ментальне здоров’я. Створено декілька спеціалізованих платформ, де кожен українець має змогу отримати психологічну підтримку. За прогнозами МОЗ, після закінчення війни не менше 15 млн осіб потребуватиме психологічної допомоги. Крім того, профільне міністерство вже працює над створенням спеціалізованих реабілітаційних програм.

Працює та розширюється програма медичних гарантій. Запланований бюджет на 2023 рік склав більше 142 мільярди гривень. Програма охоплює головні види медичних послуг: первинну допомогу, спеціалізовану та високоспеціалізовану, а також екстрену та паліативну допомоги. Крім того, програма включає в себе і реабілітацію. Загалом, програма включає в себе 39 різних пакетів послуг.

Окремо варто зазначити посилення міжнародної підтримки. За інформацією Європейської комісії, було успішно проведено більше 1000 евакуацій медичного плану пацієнтів з України, з використанням механізму цивільного захисту. Декілька країн Європи оголосили про створення партнерства для зміцнення систем здоров’я громадян нашої держави. З початку повномасштабного вторгнення, на потреби охорони здоров’я надійшло більше 4 мільярдів гривень.

Медичні установи: перспективи, післявоєнне відновлення

Доповідь ВООЗ містить кілька практичних рекомендацій та кроків для української медицини. Деякі з них пов’язані з поточною ситуацією, та включають:

• потребу в інтеграції гуманітарної допомоги з первинними послугами в медичних закладах;
• створити систему модульного навчання для фахівців за конкретними програмами для військового часу;
• виконувати критично важливі ремонтні роботи в лікарнях, з підвищенням рівню енергоефективності.

Інші кроки більш довгострокові, проте їх планування та реалізацію необхідно розпочинати вже зараз. Зокрема, рекомендовано готуватися до повернення медичних фахівців, що вимушені були виїхати за кордон або змінити місце проживання всередині країни, та почати розробку спеціалізованого цифрового реєстру для співробітників медичної сфери.

Також, необхідно провести розширення послуг з первинної допомоги, та покращити доступ до різних фармацевтичних ліків, а також створити умови для безперешкодного доступу для травматологічної, невідкладної допомоги.

Важливим залишається продовження реформ медичної сфери, впровадження європейських стандартів, та відповідних нормативних актів. Підсилення сектору приватної медицини також може стати стимулом для розвитку системи охорони здоров’я в цілому. Крім того, необхідна модернізація існуючих медичних установ, та впровадження інноваційних технологій, особливо в державних лікарнях.

Звіт ВООЗ також рекомендує зберігати пріоритет охорони здоров’я, навіть під час військових дій. Сьогодні працює безліч різних ініціатив, що дозволяють залучити додаткове фінансування системи. Наприклад Ukraine Humanitarian Fund, та Multi-Donor Trust Fund.