Перспективи розвитку машинобудівного комплексу України в післявоєнний період
Перспективи розвитку машинобудівного комплексу України в післявоєнний період
Машинобудування в комплексі з сферою інформаційних технологій створює сектор економіки з найвищим рівнем потенціалу для створення та подальшої реалізації інновацій товарних, технічних і технологічних категорій, що сучасних економічних умовах є вирішальними для досягнення високого рівня та створення потенціалу для розвитку економіки та соціуму в будь якій державі. Стратегічну потребу в розвитку сектору машинобудування підтверджує його значна частка в переробній промисловості, що має тенденції до зростання в більшій частині розвинених країн Євросоюзу.
Стратегічну важливість машинобудування підтверджує його висока (із тенденцією до зростання) частка у переробній промисловості переважної більшості розвинених індустріальних країн ЄС.
Україна володіє великою базою виробництва, що історично орієнтована на сектор важкої промисловості. При цьому, машинобудування залишається одним із ключових сегментів зростання національної економіки.
Сектор техніки промислового характеру представлений мережею різних підприємств машинобудування, які спеціалізуються на виробництві різного гірничого обладнання, рухомого складу залізниці, обладнання сільськогосподарського сектору, верстатів, газових турбін та турбогвинтів, двигунів для авіації, приладів для секторів легкої та харчової промисловості.
Українське машинобудування має цілу низку сприятливих факторів для розвитку:
- держава багата на запаси сировини, що в комплексі з розвитком металургійного сектору дає можливість покрити значні потреби виробництва, переважна частина компаній розміщено на сході, та біля баз постачання сировини;
- в Україні є в наявності профільні фахівці високої кваліфікації, при цьому, їх кількість щорічно поповнюється приблизно 10 тисячами випускників відповідних факультетів ВНЗ та коледжів;
- транспортна інфраструктура полегшує доступ до великих ринків експорту Європи, Азії та Близького Сходу.
На ранніх періодах виробництво техніки промислового сектору мало зв’язки з різними країнами СНД, проте останніми роки сектор переорієнтувався на інші ринки. Проте потенціал для розвитку виробництва та експорту залишається досить значним та має потенціал для подальшого розвитку. Також, такі можливості мають зв’язок з потенційною приватизацією великих підприємств державної форми власності, що спеціалізуються на виробництві важкої техніки.
Машинобудування відносять до високотехнологічних галузей, і для того, щоб відповідати сучасним трендам, вона має постійно модернізуватись. Серед головних напрямків реформ сектору в Україні окреслюють впровадження новітніх технологічних процесів, покращення засобів забезпечення виробництва, поповнення матеріально-технічної бази новітніми засобами.
До сфери машинобудування належить металообробка та важке машинобудування, що включають в себе велику кількість різноманітних підгалузей, які об’єднані технологіями та сировиною.
Серед основних ринків збуту в секторі машинобудування для українських виробників є Польща та Чехія, Естонія, Литва, Румунія, Латвія, Болгарія та Молдова.
Продукція машинобудування створює умови для розвитку суміжних галузей економіки, які поєднані одним технологічним ланцюгом. Промислове машинобудування в Україні характеризується розгалуженою мережею підприємств, що займаються виробництвом спеціальної техніки.
Серед особливостей розвитку машинобудування в нашій державі необхідно відмітити відставання від інших країн з розвиненим індустріальним сектором. Частка продукції галузі в загальному обсязі промислової переробки демонструє скорочення протягом періоду 2016-2022.
Машинобудування України: вплив війни
Крім руйнування гуманітарної сфери, та геноциду української нації, війська держави-агресора також атакують економічний фундамент розвитку нашої держави — промисловий сектор, що може забезпечити потреби не тільки населення всередині держави, серед яких обладнання, запчастини, кабелі та дроти, транспорт та інструменти, але й виконувати експортні поставки на іноземні ринки, та створювати сучасні оборонні засоби та відповідні комплектуючі.
Українські промислові розробки дозволяють відбивати атаки держави-агресора. Українська зброя є не менш ефективною за іноземну, і включає в себе:
- протитанкові ракетні комплекси, комплекси протикорабельного призначення, танки;
- спеціальна техніка військового призначення;
- броньовики, бронетранспортери;
- БПЛА;
- самохідні артилерійські установки.
В той самий час, потенціал виробництва в секторі машинобудування не реалізовано в повному обсязі, на що в тому числі впливають загрози та виклики, що мають зв’язок з військовими діями.
Незворотні втрати промислового потенціалу складають 30% від загального об’єму, зруйнована значна частина виробничих потужностей та транспортних ланцюгів, обмеження або втрата доступу до різних ресурсів, складнощі ведення діяльності через проблеми з енергопостачанням та комунікаціями.
Найбільшу стійкість до зовнішніх умов продемонстрували такі підгалузі, як виробництво автотранспортних засобів, напівпричепів та причепів, та іншого транспорту, сільськогосподарської, будівельної та гірничої техніки. У довоєнні періоди Україна знаходилась в переліку топ-40 країн світу згідно обсягів виробництва та показників реалізації.
Проте, подальше падіння обсягів виробництва та реалізації є загрозою для економічної безпеки, через високий рівень конкуренції на зовнішніх ринках можуть заміщуватись продукцією інших країн, в той час як зростає імпортозалежність. Українське виробництво потерпає від порушень ланцюгів логістики, проблем з виконання контрактів, фінансовими розрахунками на територіях, що прилеглі до зони бойових дій, порушень балансу попиту на внутрішньому ринку та виробництва товарів, що обтяжені імпортозалежністю.
Через військові дії, український експорт продукції машинобудування втратив до 70% від показників 2021 року. Втрата потужностей виробництва компенсується значним імпортом продукції в 2022 році, що вказує на зростання рівню імпортозалежності внутрішнього ринку.
Машинобудівні компанії: перспективи розвитку
Не дивлячись на те, що машинобудування знаходиться в умовах, що складно прогнозувати, перспективи його відновлення потребують формування стратегій його подальшого розвитку з урахуванням європейських стандартів відповідно зеленої економіки та цифрової трансформації.
Тому важливо провести впровадження заходів, що спрямовані на відновлення, процесів реструктуризації та модернізацію сектору промисловості, через проведення реконструкції та диверсифікації та подальшого розширення виробництва високотехнологічного та середнього типу. При цьому, ґрунтом має стати раціональна структура нових комплексів з промисловості, яка буде створена у відповідності з поточними потребами ринку та враховуватиме перспективи його змін, нові стандарти безпеки в військовому, екологічному та економічному секторах, в той самий час створюючи конкурентні переваги.
Таким чином, Україна зможе сформувати комплекс галузей машинобудування, який забезпечуватиме стійкість економіки на локальному рівні до різноманітних факторів впливу, в тому числі і критичних.
Галузі сектору мають стратегічну важливість для забезпечення соціально-економічного розвитку, тому що в них зосереджується значна частка робочих місць з відносно високим рівнем оплати. Таким чином, станом на 2021 рік, в компаніях сфери показник середньооблікової зайнятості склав 308,7 тисяч осіб, що склало 15% від всіх зайнятих працівників в промисловому секторі.
Через це, відновлення вже існуючих виробничих потужностей, та утворення нових, дозволить створити нові робочі місця в період післявоєнного відновлення промислового сектору держави.
Фактично, машинобудування є ключовою галуззю, розвиток якої має необхідні передумови в вигляді ресурсного забезпечення, сприяє розвитку інших економічних секторі, та має значний потенціал до розвитку, що підтверджується високим рівнем ефективності в довоєнний час.
Машинобудування України: необхідні заходи та інструменти підтримки сектору
Розвиток машинобудування під час післявоєнної відбудови України вимагає детальної розробки та впровадження високоефективних інструментів з підтримки, та подальшої інтеграції їх до інших ланок ланцюгів доданої вартості.
На думку профільних фахівців, першочерговими завданнями для забезпечення відновлення галузі мають стати декілька основних рішень. Перш за все, це усунення різних перешкод для входження підприємств промислового типу до індустріальних парків, шляхом внесення змін до Стратегії розвитку індустріальних парків до 2030 року та інших нормативних актів.
Важливим також є налагодження дієвих зв’язків між центральними та місцевими органами влади, національними виробниками та установами науково-освітнього типу, створення умов для співпраці з європейськими та міжнародними партнерами. Реформи також мають бути спрямовані на вдосконалення систем державного замовлення, закупівель через формування стратегічного планування. В той самий час, потрібно скорочувати контрольні та регулюючі функції держави, лібералізація процесу інвестування, з урахуванням економічної безпеки та безпеки інформації.
Не менш важливим пунктом є перегляд нормативних та законодавчих актів в секторі впровадження Індустрії 4.0, утворення систем державних гарантій для іноземних інвесторів, підтримка сектору через надання відповідних грантів для розвитку малого та середнього підприємництва.
Держава потребує додаткового залучення підприємницького капіталу в сектор. Стимулювати такі зміни необхідно шляхом спрощення вимог регуляторів, зниження кількості перевірок, створення програм пільгового кредитування, та інших шляхів фінансування.
Потрібно провести актуалізацію, консолідацію та узгодження діючих державних та галузевих документів відповідно до військової ситуації та практики країн ЄС.
Серед найбільш перспективних секторів машинобудування, що матимуть особливе значення в період післявоєнного відновлення окреслюють виробництво військової та спецтехніки, засобів технічного характеру, що підвищують обороноздатність держави, технік сільськогосподарського призначення, транспорту для підвищення швидкості відбудови інфраструктури.
Крім того, при відповідних умовах безпеки та економічного клімату, підприємства з Європи можуть відкрити власні виробничі потужності на території України, що сприятиме зростанню кількості робочих місць. Вже сьогодні планується декілька спільних проектів національних підприємств та компаній з ЄС в секторі машинобудування.
Такі рішення дозволять забезпечити економічне зростання держави, швидше впровадити європейські стандарти, залучати більше інвестицій, та стимулювати суміжні сфери до розвитку. Також, важливим питанням є побудова прозорого та конкурентного ринку промисловості.
Відбудова потужностей виробництва має проводитись з використанням сучасних технологій та інноваційних рішень, з урахуванням принципів енергоефективності, новітніх екологічних стандартів відповідно європейського Зеленого курсу.
Імплементація Індустрії 4.0 для України так чи інакше є масштабним викликом, що потребує розробки нових стратегій і підходів до утворення промисловості з високою конкурентоспроможності, важливим сегментом якого є машинобудування.
Реалізація потенціалу галузі залежить від багатьох факторів — швидкість відбудови держави, наявність інвестиційних коштів, особливості економіки та відповідних ефективних та своєчасних рішень влади. Сьогодні, попри всі виклики великої війни, прогнозується зростання галузі, та нарощення українських товарів на міжнародних ринках.
Джерела
- https://ird.gov.ua/irdp/p20220002.pdf
- https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1822638