Розробка регіональної мережі: Визначення оптимальної кількості банківських відділень та їх розташування.

Розробка регіональної мережі — важлива процедура для кожної сучасної банківської організації, яка працює на території України. Створення нових відділень дозволяє підвищити якість послуг, покращити рівень взаємодії з фізичними та юридичними клієнтами, та залучити нових. Розширення ринку банківських послуг, як в онлайн, так і офлайн секторі — актуальне питання і для держави.

Банківські послуги відіграють ключову роль в економічному розвитку кожної держави, забезпечуючи економіку потрібними фінансовими ресурсами, сприяє розвиненню систем господарства країни, та створює необхідні передумови для розширеного відтворення економіки. Діяльність банківських організацій на регіональних ринках стимулює розвиток на місцевому рівні, та дозволяє підтримувати діяльність підприємців.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну вплинуло на діяльність банківського сектору, в тому числі і на регіональному рівні. Зниження платіжної спроможності клієнтів, окупація територій держави, потреба в релокації співробітників, неможливість продовжувати діяльність в окремих місцевостях, втрата обладнання, складна економічна ситуація та агресивне ринкове середовище значно погіршило роботу банків.

Проте, сектор продемонстрував стійкість до зовнішніх умов, готовність діяти в складних ситуаціях, і втримав свої позиції, під час найбільш складних періодів продовжуючи надавати послуги населенню та підприємствам. З часом ситуація стабілізувалась, діяльність банків в більшості регіонів відновилась майже в повному обсязі, в тому числі і звільнених від окупації. Станом на зараз, рівень чистих активів наблизився до довоєнного рівня, згідно даних Національного банку України.

Тим не менш, тенденція до скорочення банківських відділень спостерігався і в довоєнні часи. За останні 5 років — кількість відділень знизилась вдвічі, а за останні 10 років — фактично учетверо. За 2022 рік, здебільшого через вплив військових дій в Україні, скоротили кожне п’яте відділення банку. Основними факторами впливу також було виведення деяких установ з ринку, проведення впорядкування мереж банками державного сектору, а також економічна оптимізація через розвиток технологій, які застосовуються в секторі. За часів війни, найбільших скорочень зазнали регіони, де велись або продовжуються активні бойові дії. Скоротилась кількість відділень і в столиці.

Розробка регіональної мережі: особливості та нюанси

Процедури створення регіональних мереж для комерційних банків можна умовно поділити на дві основні частини. Перша — це безпосередня розробка регіональної мережі, а друга — утворення структури самої регіональної мережі, процесів, що забезпечують її діяльність та взаємодію з основною конторою.

Розглянемо створення самої регіональної мережі банківської установи. При утворенні будь-якого елементу регіональної мережі — філії або іншого підрозділу місцевого рівню, керівництво банку має окреслити об’єктивні передумови. Основним шляхом є проведення відповідних маркетингових досліджень та розробок. Потрібно провести внутрішній аудит, та визначити поточний стан банківської організації, проаналізувати зовнішні фактори, що впливають на діяльність, та на основі отриманих даних прогнозувати можливий розвиток.

На наступному етапі окреслюють основну мету, окреслюють наявні проблеми та складнощі, визначають першочергові задачі, та проводять попередню оцінку можливостей їх виконання.

Надалі проводять заходи зі стратегічного планування, які включають визначення пріоритетів розвитку, та основних стратегій та напрямів для досягнення окресленої мети, ухвалюють рішення про тактику. Якщо до завдань організації входить відкриття підрозділів на регіональному рівні, проводиться розробка саме стратегії регіонального розвитку для банківської установи. Вона обов’язково має бути заснована на глобальній стратегії.

На території України діють філії банків, які утворені такими шляхами:

• реорганізація з відділень і філій банків, що раніше перебували в державній власності;
• утворені комерційними організаціями з нуля;
• приєднані раніше в якості самостійних комерційних банків.

Виділяють чотири основні види філіальних мереж, які діють в банківському секторі.

Найбільш розповсюдженим є регіональний тип, що характеризується розміщенням головної організації в регіональному центрі, при цьому філії розташовані по території відповідного регіону. В деяких випадках такі організації можуть розміщувати і за межами основного регіону. Проте, основний акцент робиться на обслуговування клієнтів на конкретних територіях.

Зональний різновид є рідким явищем. В такому випадку філії установи локалізуються в конкретному економічному регіоні або зоні.  

Національний тип характеризується розміщенням філій в банківських центрах по всій території держави без конкретної орієнтації на той чи інший регіон. Існує і змішаний різновид, що може поєднувати в собі характерні параметри перших трьох типів.

Окремо варто розглянути сучасні технології мобільного банкінгу, що зараз набирає все більшу популярність на українському ринку. Використання інноваційних рішень в банківському та фінансовому секторі, дозволяє мінімізувати кількість офлайн-відділень, або взагалі використовувати лише невеликі точки обслуговування. Сьогоднішні електронні сервіси дають можливість клієнтам зекономити час та кошти, та отримати більшість послуг в віддаленому режимі. Популярність такого банкінгу зумовлена його зручністю, та швидкістю виконання процесів. Фактично, клієнт отримує всі необхідні послуги, не виходячи з дому, без черг, та мінімізуючи свої витрати. Мобільні платформи сьогодення забезпечують і надання консультаційних послуг високої якості.

Розробка регіональної мережі: аналіз діяльності банку та регіону

Прийняття рішень про утворення тих чи інших установ регіонального типу проводиться після проведення детального маркетингового становища банку, що включає в себе такі питання:

• чи наявний потенціал банківської установи та її ресурсна база для виконання встановлених цілей;
• яким чином проходить розподіл коштів між різними сегментами діяльності.

Після цього банк приймає рішення про розширення ресурсної бази шляхом підвищення присутності в регіоні. В таких ситуаціях зазвичай прогнозується доцільність проведення активних операцій на місцевому рівні, що може стати альтернативою операціям на тих ринках, де він вже проводить свою діяльність.

Одним із надважливих етапів є визначення привабливості цільового регіону для присутності на його території банківського підрозділу. Враховуючи практику сучасних комерційних банків, можна окреслити основні методики визначення привабливості регіону.

Аналіз регіонального ринку банківських послуг має включати в себе декілька основних пунктів.

Перш за все, треба отримати інформацію про наявний економічний потенціал в даному регіоні, враховуючи такі критерії:

• провідні галузі в промисловому секторі, що працюють в регіоні, досвід попередньої роботи банківської установи з клієнтами, які представляють дані галузі;
• найбільші підприємства, що діють в регіоні — галузь, фінансове становище, в яких фінансових установах обслуговуються, чи відносяться такі підприємства до пріоритетних клієнтів банківської установи за тими чи іншими критеріями;
• оцінка економічної ситуації на рівні регіону — спади і підйоми а галузями, основні тенденції до розвитку економіки.

В подальшому визначають оборот галузей, які є пріоритетними для банку, або ємність конкретних ринків для універсальних установ. При цьому необхідно проводити сегментацію ринків в регіоні та окреслювати ємність кожного з них: ринок депозитів, паперів цінного типу, міжбанківських кредитів, валютний ринок, ринок приватних депозитних внесків, та інших різновидів роздрібних операцій. Фахівці рекомендують провести глобальне дослідження фінансових ринків регіону. Доречно, наприклад, проаналізувати рівень прибутку у випадку окремих операцій в цільовому регіоні.

Під час аналізу ринку на регіональному рівні необхідно вивчити і фінансове становище підприємств, які працюють в області. Вивчають цілий перелік факторів: питома вага підприємств збиткового типу в області, наявна кредитна заборгованість та її обсяги, обсяги прострочених дебіторських і кредиторських заборгованостей в регіоні, аналіз найбільш благополучних галузей в регіоні та найбільш проблемних секторів, за можливістю — конкретних компаній, основні тенденції зміни залишків на рахунках компаній, відношення до середніх показників на загальнодержавному рівні, основні тенденції та динаміка надходження коштів на рахунки компаній, основне джерело таких надходжень.

Безумовно, проводиться дослідження і банківської системи в регіоні. Необхідно окреслити кількість і найменування банків, які діють на території регіону. Крім того, аналізують і головні показники діяльності таких установ. Звертають увагу на такі фактори:

• загальний обсяг кредитів, що були видані, частки кредитів по різних секторах в загальній масі, частки валютних кредитів та кредитів в національній валюті;
• показники простроченої заборгованості, відсотків за прострочених кредитах;
• наявні внески та депозити компаній.

Проводять порівняльний аналіз таких показників з ідентичними показниками за іншими регіонами. Крім того, необхідно провести аналіз з урахуванням таких особливостей як капітал, структура наявних активів, бази ресурсів, та показники прибутковості. Виконують оцінку кількості збиткових банківських установ та за можливістю причин збитковості. Аналізують філії іногородніх та іноземних банків, що працюють в регіоні. Також, важливим фактором є наявність банків та фінансових установ, які мають пряме чи опосередковане відношення до адміністрації в регіоні, їх найменування.

Рекомендовано звернути увагу на політику, що проводиться керівництвом області чи регіону, його відношення до діяльності на території немісцевих структур банківських установ. Також, за можливістю варто провести попередню оцінку пропозицій з боку органів адміністрації щодо майбутнього співробітництва.

Безумовно, важливим залишається людський фактор. В цьому випадку допоможе маркетингова оцінка потенційних клієнтів: їх поведінка, запит на конкретні послуги або сервіси, платіжна спроможність, середній вік, особливості місцевої культури та останні тенденції в регіоні.

Для проведення аналізу ринку банківських послуг в окремих регіонах використовують різні інструменти. В більшості випадків залучають професійних маркетологів або спеціалізовані агенції для проведення попередніх досліджень. Проте, сучасні сервіси аналізу ринкового середовища також дають можливість отримати необхідну інформацію про стан сектору, зекономивши час та кошти, що в умовах сьогодення є досить актуальним питанням.

Визначення необхідної кількості відділень в регіоні проводиться на основі отриманих даних та поточних можливостей тієї чи іншої установи. Аналізують кількість місцевого населення, його спроможності, та рівень рентабельності регіонального відділення.  

В більшості випадків, банківські відділення розміщують в суспільно важливих місцях, торговельних зонах, або біля місцевих адміністрацій. Проте, вирішальним фактором є саме потреба в тих чи інших категоріях послуг в обраних локаціях.

На державному рівні, відкриття місцевих відділень банківських установ регулюється Національним банком України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», та Положенням «Про державну реєстрацію».

Процедура державної реєстрації філій передбачає внесення даних у відповідний реєстр. При цьому установа зобов’язана створити внутрішню систему кодифікації для таких підрозділів, та надати кожному представництву та філії відповідні коди.