Енергетична безпека України: відновлювані джерела енергії та енергоефективність

Енергетика має стратегічне значення для нашої держави, та є надважливою економічною галуззю. Безпечне та стабільне функціонування енергетичної системи є запорукою діяльності майже всіх економічних секторів України, створює умови для розвитку держави в різних галузях та впливає на якість життя та добробут населення. Саме тому, створення умов енергетичної безпеки є першочерговим завданням для держави та відповідних організацій, особливо в надскладних умовах сьогодення та з урахуванням динамічних змін на міжнародних майданчиках.

Поняття енергетичної безпеки держави включає в собі сукупність факторів, що забезпечують наявність, доступність і можливість за потреби отримувати паливні матеріали та енергію відповідної якості як в умовах стабільності, так і в разі виникнення надзвичайних обставин.

Енергетична безпека України вважається одним з головних елементів національної безпеки, та входить в енергетичну безпеку країн Європи. Сьогоднішні реформи в енергетичному секторі, які виконує держава, проводяться з метою:

• створити національному енергетичному комплексу умови для його подальшого розвитку та проведення інтеграції ї різноманітними європейськими комплексами;
• досягнути відповідності до нормативних актів та стандартів Європейського Союзу;
• забезпечити формування повноцінних конкурентних ринків з принципами прозорого ціноутворення та високими стандартами захисту споживачів.

Сектор зазнав суттєвих збитків через військові дії в Україні. З жовтня 2022 року, енергосистема нашої держави зазнала більше 250 ударів з задіянням ракет та дронів. Через удари агресора на території України не залишилось жодної ТЕС та ГЕС, які б не зазнали пошкоджень. В загальному, Україна за час війни втратила більше 90% об’єктів вітрової генерації, 75% теплової енергетики, та фактично половину атомної, третю частину об’єктів сонячної генерації та ТЕС блочного типу. Руйнацій зазнали численні об’єкти енергетичної інфраструктури, фіксувались розкрадання обладнання під час окупації окремих регіонів, Запорізька АЕС і зараз перебуває під контролем окупантів.

Тим не менш, попри невтішні прогнози експертів, українська енергетика встояла. Вже станом на середину лютого, енергопостачання почало відновлюватись в повному обсязі, а в на початку весни навіть спостерігався надлишок струму в енергосистемі.

Одним із векторів розвитку української енергетики є перехід до використання відновлюваних джерел енергії та використання технологій енергоефективності. Перехід до зеленої енергетики дозволить забезпечити енергетичну незалежність нашої держави, і як наслідок високий рівень енергетичної безпеки.

Зростання рівню генерації також сприятиме впровадженню зеленого курсу. Крім того, розроблений Європейською комісією план REPowerEU передбачає підвищення показників енергоефективності, збільшення споживання енергії з ВДЕ та розвиток водневих і біометанових технологій. Тому розвиток відновлюваної енергетики та енергоефективності є також одним з важливих рішень в рамках євроінтеграції.

Навіть в умовах сьогодення, зелена енергетика потрохи продовжує свій розвиток — будуються нові об’єкти або відновлюються пошкоджені через бойові дії, стартують новітні проєкти. В той самий час проводиться низка реформ, вносяться потрібні правки в законодавство.

Україна має природний потенціал, що дозволяє в майбутньому підсилити діяльність енергосистеми джерелами відновлювального типу, а також європейську систему за рахунок експортування надлишків. Тим не менш, роботи в цьому секторі ще дуже багато. Проєкти, що пов’язані з використання відновлюваних джерел, потребують значних інвестицій та постійного фінансування, в той самий час, як суттєво зросли ризики через військові дії.

Розглянемо питання більш детально.

Енергетика України: особливості відновлювальних джерел, стан ВДЕ в Україні

Серед галузей відновлюваної енергетики в Україні окреслюють наступні: сонячна, гідроенергетика, воднева, біоенергетика, та геотермальна.

Не дивлячись на деякі кризи в розвитку, сектор відновлюваної енергетики в Україні зміг продемонструвати значний економічний та інвестиційний потенціал. Протягом останніх 11 років, держава змогла залучити приблизно 9 млрд євро в процеси будівництва 9,7 ГВт потужностей, які генерують електричну енергію з використанням відновлюваних джерел. Були створені різноманітні бізнес-структури — від компаній інжинірингового спрямування до професійних експлуатантів, що працюють з об'єктами відновлюваної енергетики. Такі бізнес-структури змогли зрости достатньо для створення значної конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.  

З метою створення прогнозованих умов для подальшого розвитку галузі, та в рамках виконання рішення РНБО, Держенергоефективності створило проєкт Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року.

Документ не тільки встановлює основні цілі розвитку сектору до 2030 року, але й передбачає низку заходів, що забезпечують збалансований розвиток електроенергетики відновлювального типу, теплової енергетики, та можливість споживання відновлюваних джерел на транспорті.

До початку війни, рівень встановленої потужності енергетики відновлювального типу знаходився на рівні приблизно 10 ГВт, а більшість об’єктів було побудовано до 2020 року.

Близько 15 років на території України спостерігався розвиток галузі сонячної енергетики, при цьому, її об’єкти здебільшого розташовані на півдні країни та в АР Крим. Проте, через окупацію півострова та активні бойові дії в південних областях, велика кількість таких станцій опинилась в окупації, або в фронтових зонах.

Таким чином, на думку профільних фахівців, в сьогоднішніх умовах, акцент потрібно робити на вітровій генерації електроенергії. Варто зазначити, що на відміну від сонячних, вони здатні працювати і в темний час доби.

Приблизно 40% українських територій придатні для генерації вітрової енергії. Середньострокові перспективи характеризуються можливостями розвитку потужностей загальним обсягом в 5 тис. МВт, що фактично покриває 20-30% від всього споживання електроенергії в країні. Станом на зараз, в роботі знаходяться приблизно 20% вітрових станцій, і загальних 1 673 МВт, і розташовані здебільшого у Львівській та Одеській областях.

Нещодавно, компанією ДТЕК було запущено нову електростанцію вітрової енергії в Миколаївській області. Перша частина Тилігульської ВЕС вже генерує енергію. Запланована потужність складає 565 МВт, і після повного введення в користування, обсяги генерації складатимуть близько 2 млрд кВт-год щорічно. Такі показники зроблять її наймасштабнішою вітровою станцією на території Східної Європи, та дозволять забезпечити енергією житлові та комерційні будинки на півдні держави.

Проте, в довгострокових перспективах, сонячна енергетика також має значний потенціал для розвитку. Вся територія України придатна для встановлення електростанцій сонячного типу. Рівень інсоляції в Україні вище навіть за провідну країну з сонячної генерації ЄС — Німеччину.

Найкращими локаціями є регіони на півдні країни. Вже зараз в південних областях сконцентровано більше 60% електростанцій сонячної енергетики промислового призначення.

Військові дії стали стимулом до проведення зеленої трансформації на локальних рівнях. Сьогодні місцеві громади все частіше шукають інвестиції для реалізації сонячних електростанцій. Наявність автономної мережі на локальному рівні надає низку переваг для громадян та підприємств. Сонячна енергетика продовжує свій розвиток попри війну — активно відновлюються станції промислового та домашнього призначення.

Крім того, в такі станції активно інвестує бізнес. Можливість використовувати власну енергію під час блекаутів забезпечує безперервну діяльність підприємств. Також, наявність власної зеленої генерації підвищує конкурентну спроможність компаній на ринках Європи.  

Енергетика України: відновлення після війни та перспективи розвитку

Під час Лондонської Конференції з відновлення України було проведено презентацію Енергетичної стратегії України до 2050 року. Вона передбачає відновлення сектору з використанням надсучасних технологій, підвищення стійкості системи, та посилення енергетичної безпеки України та Європи.

Одним з ключових завдань є перетворення нашої держави на енергетичний хаб Європи, що дозволить в повній мірі позбутись залежності від викопного палива з рф, шляхом заміщення виробленою чистою енергією на території України.

Стратегія вказує на наявний потенціал до нарощування потужностей:

• сонячної енергії – до 94 ГВт;
• спеціалізованих накопичувачів– до 38 ГВт;
• атомної енергетики– до 30 ГВт;
• ТЕЦ та біоенергетики – до 18 ГВт;
• гідрогенерації – до 9 ГВт.

Згідно стратегії, в загальному, інвестиційні можливості для побудови нових об’єктів генерації складають 383 мільярди доларів США.  

Збільшення виробництва енергії з ВДЕ дозволить знизити ціни для кінцевих споживачів за рахунок низьких капітальних та операційних витрат, в порівнянні з ТЕС та АЕС.  

Водночас, Економічна стратегія України до 2030 року, також окреслює декарбонізацію, розвиток відновлюваних джерел одним з важливих орієнтирів економічного розвитку, відповідно до Європейського Зеленого Курсу та підвищення енергоефективності. Ця стратегія передбачає зростання частки ВДЕ до 25% від загальної енергосистеми в терміни до 2030 року. Крім того, стратегія вказує на потребу збільшення обсягів потужностей накопичення, розгляду водневого виробництва, та досягнення урегулювання генерації на локальному рівні.  

Концепція «Зеленого енергетичного переходу України» з терміном до 2050 року, що була презентована ще в довоєнні часи, вказує. Що Україна має можливості для досягнення частки ВДЕ в 70% до 2050 року. При цьому, значна складова такого виробництва має створюватись за рахунок дахових електростанцій сонячного типу в домогосподарствах або комерційних установах.

Енергоефективність в Україні: особливості

Ще однією важливою складовою енергетичної безпеки є використання енергоефективних технології та матеріалів, дотримання принципів економії енергії, як приватними споживачами, так і комерційним сектором.

Більше 5% від всього енергоспоживання на території України припадає на будівлі громадського типу, що здійснюють викид вуглекислого газу об’ємом 2 мільйони тонн. Показники енергоефективності в Україні приблизно в три рази нижче в порівнянні з країнами Західної Європи. Саме тому, покращення енергетичної ефективності на рівні установ є одним з ключових елементів для підвищення рівню енергетичної безпеки та економічного розвитку країни.  

Станом на сьогодні інвестиційний потенціал сектору енергоефективності нашої держави складає більше 2 мільярди доларів США. За словами голови Держенергоефективності Ганни Замазєєвої, плани держави є масштабнішим проєктом високоякісної відбудови громад та загалом економіки. Інвестиції в процеси декарбонізації та досягнення енергетичної ефективності, це не просто проєкти бізнесу, що підвищують конкурентоспроможність та стимулюють розвиток, це масштабні зміни на рівні всієї країни. Сукупність проєктів, що актуальні на сьогодні, дозволять досягти наступних цілей:

• зменшення рівню щорічних прямих витрат, що сягають позначки в 1 мільярд доларів в державі через недостатній рівень енергетичної ефективності;
• генерування прибутків всередині держави, та досягнення економічного зростання;
• створення нових робочих місць;
• залучення інноваційних технологій;
• підвищення енергетичної безпеки на рівні громад та всієї держави.

Держава створює інструменти, що заохочують вкладання в сектор. Станом на зараз, вже діє Фонд декарбонізації та Українська національна платформа декарбонізації.

За допомогою сервісу Каталогів YC.Market ви отримаєте вільний доступ до даних для аналізу ринку енергетики України та Великобританії, пошуку нових клієнтів, партнерів та постачальників і прийняття стратегічних рішень.