Коефіцієнтний фінансовий аналіз

🌎 Read in English

У першій частині серії дописів про фінансовий аналіз, ми розібрались з основними складовими фінансової звітності компаній, дані з якої виступають у якості “сировини”, тобто первинних вхідних даних для подальшої роботи фінансових аналітиків.

Далі д.е.н. Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, пояснює, чому прочитати баланс, звіт про фінансові результати та інші форми фінзвітності не завжди достатньо для того, щоб зрозуміти фінансовий стан компанії і які показники допоможуть розібратися в стані справ.

Коефіцієнтний фінансовий аналіз

Через різнорідність досліджуваних компаній на ринку для цілей фінансового аналізу більше значення мають не абсолютні суми на окремих бухгалтерських статтях, а їхнє співвідношення між собою, яке може бути за економічною сутністю цілком нормальним або ж аномальним і свідчити про диспропорції та ризики діяльності.

Під час аналізу фінансової звітності компаній аналітики найчастіше застосовують коефіцієнтний аналіз (ratio analysis), результати якого, своєю чергою, можуть бути як підставою для готових бізнес-рішень, так і використовуватися в якості вхідних даних для подальших етапів дослідження, зокрема сценарного аналізу, стрес-тестування, кластеризації, класифікації, лінійних, логістичних регресій, скорингових моделей тощо.

Аналіз фінансових коефіцієнтів (Ratio Analysis) - це використання взаємозалежностей і зіставлення різних статей фінансової звітності з метою оцінки фінансового стану та результатів компанії.

На первинних стадіях фінансового аналізу традиційно використовуються фінансові коефіцієнти (відносні показники), обчислені на основі даних фінзвітності підприємства, які прямо вказують на результативність та фінансову стійкість компанії. За економічною сутністю їх можна класифікувати на наступні групи індикаторів: коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти платоспроможності, коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти ділової активності.

Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнти ліквідності виражають здатність компанії швидко розрахуватися за зобов’язаннями. Для аналізу цього показника варто враховувати одразу декілька показників ліквідності (поточної, абсолютної, швидкої, acid test тощо).

Приклади індикаторів ліквідності:

• Абсолютна ліквідність (Cash Ratio) = Грошові кошти та еквіваленти / Поточні зобов’язання.
• Миттєва ліквідність (Quick Ratio) = (Грошові кошти та еквіваленти + Короткострокові фінансові вкладення + Короткострокова дебіторська заборгованість) / Поточні зобов’язання.
• Поточна ліквідність (Current Ratio, Cover Ratio, Working capital ratio) = Оборотні активи / Поточні зобов’язання.
• Частка грошових коштів в активах (Cash to Assets Ratio) = Грошові кошти та еквіваленти / Активи.

Практичне значення ☝️ Ліквідність показує, наскільки ваш контрагент забезпечений (або буде забезпечений найближчим часом) вільними грошовими коштами, а отже наскільки швидко може погасити ними свої борги без залучення додаткових ресурсів чи продажу інших активів. Чим вищий показник ліквідності — тим краще, адже, якщо ви продали цій компанії свою продукцію, вам цікаво знати, чи надійдуть обіцяні кошти і скільки грошей у середньому отримує або планує отримати компанія протягом року. Обов’язково зверніть увагу на попередню динаміку ліквідності і дату розрахунку останнього показника: ліквідність може знижуватись значно швидше, ніж решта показників.

Коефіцієнти платоспроможності

Коефіцієнти платоспроможності свідчать про здатність компанії погашати довгострокові боргові зобов’язання терміном більше одного року. До показників платоспроможності зокрема належать коефіцієнт автономії (відношення власного капіталу до активів) та коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом. Серед інших індикаторів платоспроможності використовують:

Коефіцієнт заборгованості (Debt ratio) = Зобов’язання / Активи (або Борг / Активи).

Відношення Боргу до Капіталу (Debt-to-Equity Ratio) = Борг / Власний капітал.

Фінансовий леверидж (Financial Leverage) = Активи / Власний капітал.

Відсоткове покриття (Interest Coverage Ratio) = EBIT / Сплачені відсотки.

Одним із підвидів коефіцієнтів платоспроможності є індикатори кредитного навантаження, такі як відношення чистого боргу до EBITDA – прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань.

Практичне значення ️☝️ Заборгованість означає, що вільних грошових ресурсів у компанії може не бути, тому надавати товар з відстрочкою платежу не варто, бо за нього можуть не розрахуватись. Занадто переобтяжені боргами компанії — перші клієнти на банкрутство. Тому розуміння платоспроможності контрагентів важливе для кредиторів та постачальників, які ризикують отримати прострочку платежу  чи взагалі не отримати оплату за проданий товар. Високе кредитне навантаження говорить про те, що компанія більше схильна до бізнес-ризиків, адже поточних операційних прибутків недостатньо для повернення наявних боргів.

Коефіцієнти рентабельності

Коефіцієнти прибутковості (рентабельності) відображають здатність компанії генерувати доходи і прибутки. Прикладом показників даної групи є чиста маржа (Net Profit Margin) - відношення валового прибутку до виручки. Цей коефіцієнт показує реальну прибутковість бізнесу компанії. Зміна маржі в порівнянні з минулим роком підкаже, як змінилася цінова політика та ефективність діяльності компанії. Серед інших показників рентабельності популярні:

Рентабельність капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал.

Рентабельність активів (ROA) = Чистий прибуток / Активи.

Валова маржа (Gross Profit Margin) = Валовий прибуток / Виручка.

Операційна маржа (Operational Profit Margin) = Операційний прибуток / Виручка.

Практичне значення ️☝️ Чим вища прибутковість — тим вищі декларовані прибутки компанії у порівнянні з її розміром (в активах, капіталі, виручці тощо). У сегменті класичного бізнесу не надто вітається співпраця з фірмами, котрі з року в рік фіксують збитки (від’ємний фінансовий результат). Навіть якщо ви знаєте, що власники спеціально занижують суму прибутку, щоб платити менше податків, варто придивитись до такого партнера пильніше і задати кілька уточнюючих питань про його бізнес-модель і реальне фінансове становище.

Коефіцієнти ділової активності

Коефіцієнти ділової активності показують ефективність бізнесу, тобто швидкість, з якою компанія перетворює свої активи в гроші. Коефіцієнти оборотності показують, скільки разів активи приходять і відходять з компанії за період. Наприклад, коефіцієнт оборотності запасів відображає, скільки раз запаси були створені і продані за період. Приклади індикаторів ділової активності:

Оборотність запасів (Inventory Turnover) = Собівартість / Запаси (середньорічні).

Оборотність дебіторської заборгованості (Receivables Turnover) = Виручка / “Дебіторка” (середньорічна).

Оборотність кредиторської заборгованості (Payables Turnover) = Закупівлі у постачальників / “Кредиторка” (середньорічна).

Оборотність активів (Total Assets Turnover) = Виручка / Активи (середньорічні).

Оборотність чистого капіталу (Working Capital Turnover) = Виручка / Робочий капітал (середньорічний).

Період оборотності запасів (DIO, Days Inventory Outstanding), середній час для виробництва і продажу запасів = 365 / Inventory Turnover

Період оборотності дебіторської заборгованості (DRO, Days Receivables Outstanding) = 365 / Receivables Turnover

Період оборотності кредиторської заборгованості (DPO, Days Payables Outstanding) = 365 / Payables Turnover.

Операційний цикл (Operating Cycle) = DIO + DRO

Цикл обороту грошових коштів (Cash Conversion Cycle) = DIO + DRO - DPO

Практичне значення ️☝️ Особливо важлива оборотність кредиторської заборгованості: якщо вона у вашого клієнта довша, ніж в аналогічних компаніях цієї галузі, то варто задуматись, чи не прийдеться замість спокійної операційної діяльності займатися колекторською справою, відволікаючи дорогоцінні ресурси на повернення не сплачених покупцем коштів.

Попри провідну роль коефіцієнтного аналізу, цей підхід має окремі свої недоліки, серед яких розмаїття коефіцієнтів, адекватний підбір та використання яких вимагає часових витрат, достатнього досвіду та високого професіоналізму як від аналітика, так і від користувачів результатів аналізу.

Одним зі способів розв'язання  цієї проблеми залишається використання у фінансовому аналізі методик бального скорингу, що базується на обчисленні на базі багатьох вищезазначених коефіцієнтів зведеного інтегрального скорингового індикатора. Інший спосіб – підготовка професійними аналітиками індивідуальних кредитних рейтингів, на основі складних методик, що поєднують підходи як кількісного, так і якісного аналізу даних.

Інтегральні скорингові індикатори

Інтегральні скорингові індикатори на основі відкритих даних поєднують у собі весь набір необхідних коефіцієнтів та інших фінансових індикаторів на основі попередньо розробленого і протестованого алгоритму. Наприклад, FinScore – це інтегральний індекс фінансової стійкості підприємства скоринговий індекс фінансової стійкості компанії, розрахований аналітичним відділом YouControl, що станом на січень 2022 р. базується на 20 фінансових індикаторах, які комплексно показують стан ліквідності, платоспроможності, рентабельності та ділової активності компанії.

Завдяки алгоритму розрахунку скорингу, що розроблений на базі сучасних методів machine learning, логістичного регресійного моделювання та фінансового аналізу, індекс FinScore з року в рік підтверджує високу сигнальну здатність із прогнозування ймовірності банкрутства компаній - фірми, у яких були гірші значення даних показників, банкрутували значно частіше, ніж їхні конкуренти протягом 2011-2022 рр. Значення індексу FinScore може варіювати у діапазоні від 1 (D - мінімальна фінансова стійкість) до 4 (A - максимальна фінансова стійкість) залежно від значень фінансових індикаторів компанії, відтак результати розрахунків інтуїтивно зрозумілі користувачам інформації.

Раніше ми вже писали Як працюють показники фінансової і рикнової стійкості компаній. Вони доступні для аналізу в інструменті для аналізу ринків YC.Market

Фінансовий аналіз бізнес-груп

Фінансовий аналіз бізнес-груп як на основі коефіцієнтного, так і скорингового методу має свою специфіку, яка випливає з розпорошеності фінансової звітності, яку кожен учасник групи готує окремо. Тому для холдингових компаній краще вивчати загальну консолідовану звітність по всій групі компаній в цілому, якщо така об’єднана звітність існує, що буває в Україні не часто. Сама по собі центральна компанія бізнес-групи може не проводити активної операційної діяльності, тому якщо її аналізувати в відриві від афілійованих підприємств, то по ній не завжди коректно робити висновки про загальний дохід бізнес-групи. Більше того, окремі компанії групи можуть виявитися операційно збитковими, інші – прибутковими, на окремі підприємства може лягати борговий тягар, який де-факто розподіляється між учасниками холдингу. Розподіл значень фінансових показників серед учасників бізнес-групи на практиці дуже залежить не лише від об’єктивних зовнішніх факторів чи фактичної внутрішньої фінансової стійкості, а й від особливостей структурування бізнесу групи з огляду на цінову політику, а також численні регуляторні, безпекові та податкові фактори. Тому фінансовий аналіз бізнес-груп на основі відкритих даних – нетривіальна задача, яка вимагає комплексного підходу та врахування фінансового стану усіх або ж, принаймні, ключових учасників.

Висновки

Фінансовий аналіз на основі відкритих даних – надзвичайно важлива сфера використання публічної інформації у формі оприлюдненої корпоративної фінансової звітності. Ефективне використання сучасних технік коефіцієнтного та скорингового фінансового аналізу – запорука вирішення ряду суттєвих економічних проблем, з якими стикаються представники бізнес-спільноти України:

• банки страждають від зростання частки недіючих кредитів та штрафів фінмоніторингу через неблагонадійних клієнтів;
• у корпоративному секторі досі актуальні проблеми накопичення дебіторської заборгованості та зриву контрактів;
• тендерні замовники намагаються краще виявляти ненадійних виконавців з низькою фінансовою стійкістю;
• потенційні іноземні інвестори відмічають явний дефіцит комплексної інформації про українські компанії.

Прогрес і прозорість процесу оприлюднення фінзвітності у форматі відкритих даних на макрорівні здатні зробити бізнес-рішення на основі аналізу фінансових даних більш виваженими та раціональними, тим самим сприяючи стійкому економічному розвитку України.