Малий та середній бізнес у публічних закупівлях

Понад 60 тисяч малих та середніх підприємств в Україні стали переможцями державних закупівель за жовтень 2023 року. Аналітики R&D центру YouControl та Асоціація Відкритих Даних проаналізували 296 тисяч закупівель та їхніх переможців за допомогою інструменту YC.Market. В яких галузях малий та середній бізнес перемагає у закупівлях та чи насправді йому відкрита дорога до державних замовлень?

Активна участь малого та середнього бізнесу (МСБ) у процесі публічних закупівель набуває все більш важливої ролі з погляду фінансової стійкості економіки України. Нагадаємо, що Господарський Кодекс України визначає субʼєктами господарювання малого підприємництва, такі що мають не більше 50 працівників та річний дохід менш як 10 млн євро у гривневому еквіваленті. Великі —  нараховують понад 250 співробітників та отримує понад 50 млн євро річного доходу. Окремо визначаються субʼєкти мікропідприємництва з менш як 10 співробітниками та до 2 млн євро доходу. Середніми ж вважаються бізнеси, які не можна віднести до жодної з вище описаних категорій.

Прогрес у зростанні прозорості та підзвітності публічних закупівель в Україні, який відбувся за останнє десятиліття, спростив доступ малому та середньому бізнесу до прибутків, отриманих з державних замовлень. Це вплинуло на конкурентність державних закупівель та наблизило ціни по них до ринкових показників. А збільшення кількості відкритих даних, повʼязаних із закупівлями, розширила можливості для громадського нагляду за використанням бюджетних коштів.

Водночас попри очевидний позитив від зростання участі МСБ в публічних закупівлях, що виник після запуску системи Prozorro, існує певний вакуум в регулярних дослідженнях та моніторингу участі малого і середнього бізнесу в тендерах. Це не лише ускладнює об’єктивну оцінку ефективності організації та проведення торгів, а й породжує чимало домислів і чуток навколо теми публічних закупівель. Багато з них виявляються безпідставними, політично обумовленими, а подекуди є елементами антиукраїнських ІПСО, спрямованих на підрив довіри до державних інституцій та наслідків проведених реформ.

Об’єктивна, регулярна і неупереджена аналітична інформація про стан сфери публічних закупівель могла б зняти ряд міфів, що проростають на ґрунті її дефіциту. Даних для такого аналізу наразі цілком вистачає, адже інформація про угоди з системи Prozorro є відкритою, а ряд систем на кшталт YouControl та YC.Market роблять її агрегованою, структурованою та зручнішою для аналітиків. Власне це дослідження підготоване з використанням зазначених систем.

МСБ - лідер за сумою державних контрактів?

Щоб зрозуміти як малі та середні підприємства брали участь у публічних закупівлях ми проаналізували 296 тисяч закупівель, оприлюднених  у системі Prozorro за жовтень 2023 року, а також 60,3 тис. учасників-переможців.  На основі цього аналізу ми склали ренкінг з ТОП-25 переможців державних закупівель з-поміж  малого та середнього бізнесу за сумою контрактів.

Примітно, що у 16 компаній з 25 сума виграних контрактів за місяць є вищою, ніж за весь їхній річний чистий дохід впродовж 2022 року. Це породжує ряд припущень. Про активне використання ними субпідрядників після укладання контрактів.  Про те, що ці підприємства лише номінально є малими чи середніми, а по факту є частиною великих фінансово-промислових груп. Або ж про те, що економічні потужності цих  компаній не відповідають вимогам заявленим у закупівлі. В останньому випадку постає питання про компетентність тендерних комісій, які затверджували переможців

Мікробізнес забирає найбільшу частину закупівельного пирога

На жаль, 41 тисяча компаній-переможців закупівель жовтня, які отримали близько чверті сум усіх контрактів, не вдалося точно класифікувати за розміром. Це були або ФОПи, або компанії без оприлюдненої фінансової  інформації та даних про персонал. До слова, ця проблема перешкоджає якісній аналітиці участі бізнесу у торгах і над нею  варто працювати розпорядникам даних та інституціям, що лобіюють питання прозорості та підзвітності в управлінні.

З-поміж 19,1 тисячі компаній-переможців закупівель із категорії МСБ, які вдалося точно класифікувати, виявлено 3089 середніх підприємств (16% від загальної кількості), що отримали замовлень на суму 10,3 млрд грн. (36% від усіх контрактів, що увійшли до вибірки).

5813  компаній із категорії малого бізнесу склали 30% та  виграли замовлень на співмірну з середніми суму - 10 млрд грн. (35% від загальної суми контрактів).

Окремо варто зазначити субʼєкти мікропідприємництва, які мають до 10 працівників та до 2  млн євро доходу.  Саме вони склали 53 % серед компаній-переможців торгів та  виграли 29% замовлень на суму 8,4 млрд грн. Якщо до них додати більшість ФОПів з 41 тисячі невизначених за типом переможців, то виявиться, що саме мікробізнес став найбільш численною підгрупою малого і середнього бізнесу за кількістю контрактів. Хоча і дещо поступився малим та середнім підприємствам за вартістю цих контрактів.

Будівництво та торгівля — в тренді

В топ 25 за загальною сумою виграних у процесі публічних закупівель контрактів за жовтень в основному увійшли малі й середні компанії будівельної галузі, які займаються будівництвом доріг і автострад, житлових та нежитлових приміщень, електропостачанням. Такі компанії отримали найбільше грошей за договорами про закупівлю - 45,6% від загальної суми, що склало 13,1 млрд грн. Хоча кількісна частка компаній сфери будівництва склала лише трохи більш як 15%. Цей тренд виглядає цілком зрозумілим у контексті необхідності відновлювати пошкоджену в наслідок війни інфраструктуру.

Серед усіх переможців закупівель з сегмента МСБ найбільш численними виявились компанії, що діють у секторі оптової торгівлі (16,1% від усіх компаній з відомою галузевою приналежністю). Вони отримали 10,2% законтрактованих сум обсягом 2,9 млрд грн.

На другому місці за чисельністю – компанії МСБ зі сфери будівництва, що хоч за кількістю склали 15,6% від усіх компаній, однак отримали найвищу частку «закупівельного пирога» - 45,6%. 

Третє місце у секторальному ренкінгу  переможців  з числа МСБ – транспортно-логістична галузь, 1306 (6,8%) представників якої виграли за жовтень контрактів на суму 1,9 млрд грн. (6,8%).

Вагому частку серед переможців-МСБ зайняли також фармацевтика (5,1% сум контрактів), машинобудування (5,1%), нафтогазові компанії (4,5%). Решта секторів отримали менш як 2,5% кожен.

На жаль, галузеву приналежність багатьох суб’єктів господарювання – переможців торгів виявилось непросто визначити, в процесі аналізу були виявлені певні прогалини в повноті даних і підприємств, що свідчить про необхідність подальшої роботи держрегуляторів над покращенням якості як закупівельних датасетів, так і повноти оприлюднених наборів даних ЄДР та фінансової звітності підприємств.

Регіональні тренди

Можна зробити певні висновки, аналізуючи розподіл МСБ-переможців торгів за регіонами. Найбільша кількість переможців зареєстрована у м. Києві – 4141 (22%) та у областях міст-мільйонників: Дніпропетровська область (7,3%), Львівська область (7,1%).  Вагому питому частку в загальній кількості переможців також мають Київська, Харківська, Одеська, Полтавська області.

Розподіл регіонів за сумою закупівель дещо відрізняється, хоча місто Київ залишається лідером, бо столичні компанії малого і середнього бізнесу законтрактувалися на суму 9,2 млрд грн (32%). Друге і третє місця поділили між собою Харківська та Дніпропетровська область (кожна отримала по 2,4 млрд грн, що складає 8,3%), на 4 місце за сумами контрактів МСБ вийшла Київська область (2,1 млрд грн, 7,2%), а на 5 – Львівська (2 млрд грн, 6,8%).

Найменш представленими як за кількістю, так і за сумами, виявились Луганська область (8 компаній-переможців; сума контрактів 8,7 млн грн), Херсонська область (86 компаній-переможців; сума контрактів 39 млн грн) та Донецька область (197 компаній-переможців; сума контрактів 224 млн грн). З цих показників легко можна зробити висновок про вплив війни на розвиток бізнесу у східних та південних регіонах.

Висновки

Загальний висновок, який можна зробити згідно з отриманими даними, полягає у тому, що малий і середній бізнес досить активно бере участь у процесі публічних закупівель як постачальник товарів та послуг розпорядникам бюджетних коштів. Однак існують обʼєктивні причини, через які МСБ в одних регіонах є більш  активним, ніж в інших, а певні галузі, як то будівництво, транспорт чи фармацевтика, виходять у тренди за кількістю та обсягами контактів.

Водночас отримані дані породжують обґрунтовані припущення, що частина компаній лише номінально належать до  малого і середнього підприємництва, хоча де-факто є частинами великих бізнес-груп з огляду на наявні практики структурування бізнесу і закупівельної активності. Це може створювати викривлене уявлення про стан залученості малого та середнього бізнесу до роботи із державними замовниками, що може призвести до зменшення бажання реально малих та середніх підприємств брати участь у торгах та укорінення негативних стереотипів про співпрацю з державою.

Поза тим дослідження виявило певні прогалини у повноті та якості даних про публічні закупівлі та їхніх учасників. Сьогодні залишається ще достатньо простору для продовження реформування, покращення якості та прозорості даних у системі Prozorro, Єдиному державному реєстрі, наборах даних ДПС та статистики. Покращення доступу до таких даних та регулярні кількісні та якісні дослідження здатні сприяти  активізації переможної участі в тендерах відповідальних і ефективних представників малого і середнього бізнесу. Переконатися в благонадійності підприємства можна за допомогою модулів аналітичної системи YouControl. А використання інструменту YC.Market та його безоплатного Каталогу компаній України  дозволить оперативно здійснити секторальний аналіз кожної області та дізнатися про топ компаній у кожній галузі кожного регіону.

Дослідження здійснено в межах проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Public Affairs Section of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.”